Європейський парламент ухвалив рішення не продовжувати спеціальний режим, який дозволяв цифровим платформам виявляти незаконний контент у приватних повідомленнях користувачів. Цей режим був тимчасовим винятком із норм ePrivacy, термін дії якого закінчився на початку квітня 2026 року. За результатами голосування, більшість депутатів висловилася проти продовження: понад 300 парламентарів не підтримали ініціативу, тоді як число прихильників було значно меншим.
Позиція технологічних компаній, таких як Google, Meta, Microsoft і Snapchat, була протилежною. Вони підкреслили важливість збереження автоматизованих інструментів для виявлення незаконних матеріалів, зокрема тих, що стосуються сексуального насильства над дітьми (CSAM). Представники індустрії зазначили, що ці технології не передбачають прямого читання повідомлень, а використовують механізм хеш-зіставлення, який перетворює файли на цифрові відбитки та порівнює їх із базами даних забороненого контенту.
Більшість євродепутатів зайняли позицію, що акцентує увагу на захисті приватності. Вони вказали на ризики для основних прав громадян, вважаючи, що масштабний аналіз приватної переписки підриває довіру до цифрових сервісів і загрожує конфіденційності комунікацій. Центральним питанням дискусії став баланс між безпекою та правом на приватне життя.
Переговори між Європарламентом і Радою ЄС щодо узгодження довгострокової правової моделі не принесли результатів. Єврокомісія пропонувала продовжити перехідний період для подальших консультацій, але депутати вимагали жорсткіших обмежень і скорочення термінів дії таких заходів. В результаті компромісу досягти не вдалося, і правова основа для добровільного сканування повідомлень була скасована.
Незважаючи на відсутність офіційного дозволу, технологічні компанії заявили про намір продовжувати впроваджувати власні інструменти безпеки у своїх сервісах. Це рішення свідчить про зміну пріоритетів: захист персональних даних і приватності комунікацій виходить на перший план навіть у контексті боротьби з незаконним контентом.