У Китаї спостерігається зростаючий інтерес до чат-ботів на основі штучного інтелекту, які все частіше сприймаються користувачами як романтичні партнери. Як зазначає The New York Times, ця тенденція виникає на фоні зусиль держави вплинути на демографічні показники. Багато людей переходять до регулярного та тривалого спілкування з віртуальними персонажами.
Комунікація виходить за межі простих діалогів: користувачі обговорюють особисті теми, емоційні стани та повсякденні події. Історія переписок зберігається, а сценарії взаємодії часто включають елементи спільного життя, такі як імітація шлюбу та виховання дітей. Персоналізація та ефект присутності дозволяють створювати ШІ-співрозмовників як окремі цифрові образи з визначеними характеристиками. Користувач може налаштовувати їхню поведінку, стиль спілкування та реакції на різні ситуації.
Діалоги часто будуються на принципах рольової взаємодії, що посилює відчуття залученості. Функціональність окремих платформ включає не лише текстові відповіді, а й голосовий супровід. Ці сервіси орієнтовані на тривале утримання користувача в діалозі та майже не обмежують теми спілкування, якщо вони не суперечать внутрішнім правилам.
Активне впровадження технологій штучного інтелекту в Китаї сприяло швидкому розвитку сегмента цифрових співрозмовників. За короткий час на ринку з’явилася велика кількість застосунків, які фокусуються на емоційному спілкуванні та створенні віртуальних партнерів. Розробник MiniMax, що працює над застосунком Xingye, після виходу на фондовий ринок у Гонконзі отримав оцінку понад 600 мільйонів доларів. Разом із міжнародною версією Talkie, загальна аудиторія цих продуктів досягла 147 мільйонів користувачів станом на вересень.
Влада Китаю розглядає поширення таких цифрових практик як один з факторів, що може ускладнити реалізацію політики підвищення народжуваності. У країні вже зафіксовані одні з найнижчих показників за останні десятиліття. У відповідь на це обговорюються додаткові регуляторні заходи, зокрема механізми виявлення ознак залежності у користувачів та посилення контролю за змістом комунікації відповідно до встановлених вимог.
